 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Люблю роздивлятися різні фото, хоч ніколи не мала фотоапарата і потягу до того божевільного заняття. Зараз цікавлюся тим, як сприймають Львів у світі, що решта світу побачила цікавого у Львові. Фоток досить багато, але систематизованих колекцій чи альбомів практично нема. Найбільше дивує те, що частка львів’ян у цьому колективному інтернет-фотоальбомі просто мізерна. Захожу на Flickr (це такий собі фотосервіс на Yahoo!) шукаю по теґу Lviv. Знаходить близько трьох тисяч фото. На них все, що завгодно: квіточки, бджілки, Київ(!) і тільки іноді блимне щось львівське. Невже львів’яни до ювілею Львова не можуть зробити нормальний ювілейний фотоальбом? Дивно! А одна фотка мене вразила. Мабуть я не добре знаюся на мистецтві фотографії. Ця:  Самотність... і ця: Лава Tags: Львів, Ювілей, фото
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шукаючи знимки Львова надибала на infostore.org таку фотку. Взяла без дозволу, бо незрозуміло, як його отримати. Але заборон там не було, тому прошу мене пробачити, пане авторе. Автор дав фотці досить банальну назву (зрештою, й фотки там банальні) Хвост, как индикатор удовлетворенности (лінк на оригінал). Але мені мій варіант більше до вподоби. Просто таки документальне фото "боротьби" у Верховній зРаді.  Tags: влада, політика, свині, фото
Координати: Біля компа в чужій хаті
Настрій:  cynical
Зараз грає: Жалобний марш "Прощавай, футбол"
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Загубилася десь книжечка Богдана Волошина "Бурачковицькі хроніки". А так кортіло її переглянути в божевільний час української коаліціади. А нема! Аж нарешті знайшла в Інтернеті, в журналі "Ї" (приємно здивувала наявність Інтернет -версії журналу). Видано у 1995 році, але здається з українських політиків того ніхто ніколи не читав
"Першим на всенародному вічі мешканців Бурачкович, присвяченому цій темі, виступив війт, або мер містечка пан Роман Задупський.
– Нарешті наша мрія віковічна здійсниться! – кричав Задупський в лице людям. – Ви дивіться: у Львові Шевченко стоїть, у Києві є, навіть Лопушна бюст Кобзарю всадила! А ми що, манкурти?!
Сполошений нарід на майдані обурено закричав, що він ніякій не манкурт. Відразу було проголосовано за побудову пам’ятника.
Та перед люди вийшов сторож станції переливання крові Ладзьґо Микуличин.
– Я так собі думаю, що як ставити памнятник, то щоб був памнятник, а не грушка. Щоб його в ясну погоду зі Львова видко було!
– Правильно! – закричали всі, і тричі пролунало надривне “Слава!”
Але грошей у касі Бурачкович не було навіть на пам’ятник собаці Влодка Фарнеги, яка загинула в боях із лопушнянськими хортами. І тоді з’явилась на світ Божий чиясь анонімна пропозиція ......... "
Настрій від тої лектури не псується, а от надія, що не всі у цій божевільні хворі, таки з’являється. Tags: Волошин, книга, менталітет, українці
Настрій:  nostalgic
Зараз грає: Ще не вмерла
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Так сталося, що до районного пенсійного фонду автобус їде повз податкову інспекцію. Кінцева автобуса десь у промзоні, тому податківців та пенсионерів пасажири не дуже полюбляють. На одній з зупинок до автобусу буквально вдирається дебела пані у передпенсійному віці. Протиснувшись трохи далі від входу, пані полегшено зітхає і голосно повідомляє, що з місця тепер вона не зрушиться аж до кінцевої зупинки. Свою обіцянку вона ретельно виконує, аж до зупинки податківців. Податківці (де вони вчаться такої науки?) спритно обтікали потужну фігуру мовчки і звільнили майже половину сидячих місць. Але одна з пань-податківок не витримала і протискаючись видушила: "Дурдом! Вперлася дурна баба, а я на роботу запізнююсь!"
На що прозвучала філософська відповідь: "Дійсно дурдом! Третина людей тяжко працює, третина збирає податки, а третина має в сраці і перших, і других - вона живе собі як хоче."
Досі свербить думка: третя означена група суспільства - це третина, чи половина?
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
babca_klozetova
святковий
curious